Україна і четверта промислова революція: загрози і можливості

11.12.2016

Україна і четверта промислова революція: загрози і можливості

Аналіз нинішнього стану справ в Industry 4.0 і перспектив України в цьому контексті від Петра Калити, президента Української асоціації якості.

Одним із найсумніших “досягнень” за 25 років незалежності України є відставання до 25 (!) Разів порівняно з країнами Євросоюзу, в який ми прагнемо інтегруватися, за показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення. Це – один з найбільш інтегральних показників, що характеризує як плачевний стан економіки України, так і низька якість управління державою.

Чого слід очікувати Україні в майбутньому? І що вона повинна зробити, щоб виправити ситуацію? Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти, що відбувається в світі, і що нас чекає попереду.

Цунамі четвертої революції

Напевно, вже добре відомо і школярам, ​​що в світі набирає силу четверта промислова революція (Industry 4.0, Індустрія 4.0), що характеризується злиттям технологій і стиранням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами.

Відомий швейцарський економіст доктор Клаус Шваб, засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму, свідчить: “Четверта революція йде на нас, як цунамі! Швидкість цієї революції настільки висока, що політичної спільноти важко або навіть неможливо встигати з необхідними нормативними та законодавчими рамками”. Він також вважає: “Ця революція кардинально змінить те, як ми живемо, працюємо, ставимося один до одного. Подібного масштабу і складності змін людству ще ніколи не доводилося відчувати. Вже зараз очевидно, що вона торкнеться всіх групи, шари і прошарки людства і все професії “.

За оцінками McKinsey Global Institute, в найближчі роки на глобальну економіку в найбільшою мірою вплинуть: поширення мобільного Інтернету і Інтернету речей; автоматизація рутинної інтелектуальної роботи; хмарні технології і рішення по зберіганню енергії; наступні покоління підходів до управління геномами; просунута робототехніка і транспорт без водіїв; 3D-друк і т.п. Ці зміни знищать цілі галузі та професії, особливо ті, які не вимагають високої кваліфікації.

Як одну з багатьох ілюстрацій можна навести досвід заводу Bosch Blaichach. Тут в єдину інформаційну мережу вже об’єднані 5500 машин на 11 заводах. І це не кажучи про величезну кількість одиниць випущеної продукції, що передають в систему інформацію про свій стан і режимах своєї експлуатації. Як наслідок, автоматизовані багато функцій, які раніше виконувалися цілими відділами; при цьому значно підвищилася їх ефективність.

Конкуренція: менеджмент на заміну продукції

Екс-міністр економіки і нинішній президент “Сбербанку Росії” Герман Греф після відвідування Стенфорда і Кремнієвої долини в США, на зустрічі російських лідерів поділився своїми враженнями: “Ми про все це знали. Але після того, як я побачив на власні очі, у мене шок ! Два найголовніших виведення, які я виніс. У світі вже немає ніякої конкуренції товарів, продуктів і послуг. В той же час є конкуренція моделей (систем. – П.К.) управління. і це головний висновок … Коли ми говоримо про моделях (системі) управління, про швидкостях їх впровадження … це все відобразити розвивається колосальними темпами. І це другий висновок, який вже стає зримим “.

На своїх зборах в Ханчжоу (Китай, вересень 2016 г.) “велика двадцятка” (G20), обговорюючи свої плани на майбутнє, прийняла Меморандум, в якому, зокрема, привернула увагу до важливості системного управління: “Ми підтримуємо ефективне виконання Принципів” Групи двадцяти “і ОЕСР з корпоративного управління і очікуємо перегляду методології оцінки … доповненого експертним оглядом СФС щодо практик корпоративного управління”.

З огляду на значну роль систем управління в забезпеченні конкурентоспроможності в умовах глобального насиченого ринку, доцільно розглянути світові тенденції в цьому напрямку. У міру розвитку суспільства (цивілізації) і накопичення методичного та практичного досвіду розвивалися і організаційні відносини, змінювалися акценти в частині їх пріоритетності.

На першому етапі розвитку (1-й рівень зрілості суспільства) основна увага приділяється продукції, а точніше, питань безпеки продукції (послуг). Для вирішення проблеми застосовуються засоби технічного регулювання, обов’язкові для всіх суб’єктів товарно-грошових відносин.

На другому етапі (2-й рівень зрілості) основним об’єктом уваги залишається та сама продукція, але акцент переноситься вже на якість, тобто її споживчі властивості. Тут нормативної основою є стандарти, які носять добровільний характер. При цьому організації, що приділяють адекватну увагу якості продукції, керуючись вимогами стандартів, забезпечують і безпеку своєї продукції.

На третьому етапі (3-й рівень зрілості) значну увагу починають приділяти вже організаціям, удосконалення їх локальних цільових систем менеджменту, перш за все менеджменту якості, на підставі вимог стандартів на ці системи.

Нові парадигми конкурентоспроможності

У світі в умовах глобального насиченого ринку і поширення наслідків четвертої промислової революції відбувається переосмислення поведінки лідерів і персоналу підприємств (організацій) з позицій збереження їх конкурентоспроможності. Про це свідчить і щорічний Форум EFQM, що відбувся в Мілані в серпні 2016 Основним лейтмотивом виступів лідерів найбільш успішних європейських організацій було наступне:

  • операційного досконалості, якісного виконання процесів, стабільного виробництва якісної продукції вже недостатньо для стійкого успіху;
  • ISO 9001, кайдзен, бережливе виробництво і т.п. стали загальновідомими; їх наявність є вже недостатньою умовою для успіху на глобальному насиченому ринку;
  • вже недостатньо тільки виконувати вимоги зацікавлених сторін. На питання “Що слід робити?” на форумі були дані наступні відповіді:
  • прагнути не тільки задовольняти вимоги споживачів, але і викликати їх захоплення;
  • не тільки залучати персонал до вдосконалення, а й бути для нього джерелом щастя і гордості;
  • не тільки займатися корпоративною соціальною відповідальністю, а й активно будувати майбутнє, в якому організація могла б стійко розвиватися;
  • не тільки будувати гнучкі системи управління, але і визнати неминучість непередбачених змін і будувати системи, стійкі до них.

Декларування подібних принципів в умовах приземленою вітчизняної дійсності може багатьом видатися щонайменше занадто ідеалістичним. Але це насправді сьогоднішня дійсність, вже давно постукали і в наш “будинок”.

А в цей час в Україні

Учасники Науково-практичної конференції на тему: “Україна прокладає шлях в ЄС: як досягти конкурентоспроможності підприємств і економіки”, відбулася 9 листопада 2016 року на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, заслухавши та обговоривши доповіді, відзначили наступне:

  • стан економіки України вкрай незадовільно і продовжує погіршуватися;
    ситуація загострюється тим, що при сучасному розвитку світової науки і технологій звичайна для нас конкуренція товарів (послуг) втрачає свою вагу, в той же час все більш жорсткою стає конкуренція моделей і систем управління (менеджменту). Набирає чинності 4-я промислова революція, яка для української економіки може мати згубні наслідки;
  • українські ділові кола в недостатній мірі відповідають вимогам глобального насиченого ринку. Їх ділова культура, зокрема ділову досконалість, сформований в роки тотального дефіциту (і спотворене 25-річним періодом перерозподілу ресурсів), істотно відстає від тієї, що властива розвиненим країнам;
  • через помилкових рішень в сфері якості, ділової досконалості і конкурентоспроможності, закріплених в ряді державних нормативних документів (перш за все в Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції), український бізнес і суспільство в цілому дезорієнтовані. Це знайшло відображення і в навчальних програмах вузів, що призвело до тотальної недостатньо досконалої підготовки фахівців з менеджменту;
  • уряд, орієнтований в основному на продукцію і на зовнішню допомогу, організовує в країні певну боротьбу з корупцією, дерегуляцію бізнесу, гармонізацію вітчизняних регламентів і стандартів з європейськими нормами, але при цьому не приділяє увагу виправленню зазначеної вище ситуації в частині якості та ділової досконалості і не сприяє вітчизняним підприємцям в удосконаленні на основі сучасних підходів і кращих практик в сфері системного менеджменту;
  • якість державного управління в країні знаходиться на низькому рівні і не сприяє розвитку конкурентоспроможної економіки і значного поліпшення життя громадян України і т.п. Необхідно зрозуміти, що українському бізнесу, якщо він не буде знати, що і як треба робити для забезпечення конкурентоспроможності на глобальному насиченому ринку, та ще й в умовах кардинальних змін, самі по собі не допоможуть ніякі інвестиції, кредити і навіть створення сприятливого середовища. Відомо, що держави, які пропагували в підприємницьких колах найсучасніший промисловий і управлінський досвід, перемогли в світовій конкурентній боротьбі. У цих державах органи влади надзвичайно високу увагу приділяли узагальнення кращих підходів і практик в частині організації і управління підприємствами, навчання цим підходам і практикам своїх підприємців. Особливо важливим це ставало для урядів цих країн в період промислової трансформації. Разом з тим влада України, зациклилися на продукції, регламенти та стандарти, взагалі практично не займається діловим досконалістю підприємств, від якого в кінцевому рахунку залежить ефективність вітчизняної економіки.

Що робити?

З огляду на фундаментальне значення, складність і системність зазначеної проблеми для забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств і економіки в умовах глобального насиченого ринку і беручи до уваги швидке поширення наслідків 4-й промислової революції, існує потреба звернутися безпосередньо до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради України з рекомендацією:

  • якомога швидше зробити підвищення ділової досконалості пріоритетом в роботі і особисто ініціювати невідкладне вжиття заходів, спрямованих на суттєве поліпшення якості державного управління, зокрема із застосуванням напрацювань в частині системного менеджменту і відповідної доопрацюванням Стратегії реформування державного управління;
  • анулювати розпорядження Кабінету міністрів України від 17 серпня 2002 р №447 “Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)” і доручити відповідним органам виконавчої влади: а) розробити і прийняти концепцію державної політики в сфері системного менеджменту, передбачивши активне сприяння з боку влади вітчизняним підприємствам в удосконаленні на основі сучасних підходів і кращих практик; б) розробити і прийняти концепцію державної політики в сфері якості продукції (робіт, послуг), включивши в неї такі напрямки діяльності, як стандартизація, технічне регулювання, метрологічне забезпечення, ринковий нагляд і т.п .;
  • доручити Міносвіти забезпечити усунення перекосів в підготовці фахівців за якістю і системного менеджменту і сприяти широкої перепідготовки персоналу (насамперед керівників держави найвищого рівня);
  • передбачити проведення аналізу і відповідне доопрацювання Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” з урахуванням необхідності значно вдосконалити діяльність як суб’єктів підприємництва, так і державних установ;
  • доручити відповідним органам влади в найкоротші терміни організувати в 2-3 регіонах України пілотні проекти з підвищення конкурентоспроможності економік і поліпшення життя громадян на основі сприяння розвитку руху за ділову досконалість їх підприємств і організацій.

Резюме

Заради збереження своєї незалежності Україна може розраховувати тільки на один вибір: стати сильною, змінивши свою ділову культуру, сконцентрувавшись на досконало, як свого часу це зробили Японія, Німеччина і ряд інших розвинених країн. Цьому може сприяти впровадження формули: “Чим досконаліша організація, тим комфортніше їй в державі”, яка повинна стати єдиною для всіх суб’єктів українського ділового світу.

Петро Калита, “Дзеркало тижня”

Статьи

11.09.2018

Промислові компанії все частіше впроваджують Інтернет Речей (IoT) у виробництво і сільське господарство. Таке масштабне підключення до Інтернет-протоколу (IP) створює не тільки багато можливостей (читать далее)

21.08.2018

Можливо, найбільш відома для криптовалюти технологія блокування може бути потужним інструментом для вбудованих систем. Відкладіть на мить Біткойн та розгляньте, що забезпечує блокування: перевірену, (читать далее)