Україна і четверта промислова революція: загрози і можливості

11.12.2016

Україна і четверта промислова революція: загрози і можливості

Аналіз нинішнього стану справ в Industry 4.0 і перспектив України в цьому контексті від Петра Калити, президента Української асоціації якості.

Одним із найсумніших “досягнень” за 25 років незалежності України є відставання до 25 (!) Разів порівняно з країнами Євросоюзу, в який ми прагнемо інтегруватися, за показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення. Це – один з найбільш інтегральних показників, що характеризує як плачевний стан економіки України, так і низька якість управління державою.

Чого слід очікувати Україні в майбутньому? І що вона повинна зробити, щоб виправити ситуацію? Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти, що відбувається в світі, і що нас чекає попереду.

Цунамі четвертої революції

Напевно, вже добре відомо і школярам, ​​що в світі набирає силу четверта промислова революція (Industry 4.0, Індустрія 4.0), що характеризується злиттям технологій і стиранням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами.

Відомий швейцарський економіст доктор Клаус Шваб, засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму, свідчить: “Четверта революція йде на нас, як цунамі! Швидкість цієї революції настільки висока, що політичної спільноти важко або навіть неможливо встигати з необхідними нормативними та законодавчими рамками”. Він також вважає: “Ця революція кардинально змінить те, як ми живемо, працюємо, ставимося один до одного. Подібного масштабу і складності змін людству ще ніколи не доводилося відчувати. Вже зараз очевидно, що вона торкнеться всіх групи, шари і прошарки людства і все професії “.

За оцінками McKinsey Global Institute, в найближчі роки на глобальну економіку в найбільшою мірою вплинуть: поширення мобільного Інтернету і Інтернету речей; автоматизація рутинної інтелектуальної роботи; хмарні технології і рішення по зберіганню енергії; наступні покоління підходів до управління геномами; просунута робототехніка і транспорт без водіїв; 3D-друк і т.п. Ці зміни знищать цілі галузі та професії, особливо ті, які не вимагають високої кваліфікації.

Як одну з багатьох ілюстрацій можна навести досвід заводу Bosch Blaichach. Тут в єдину інформаційну мережу вже об’єднані 5500 машин на 11 заводах. І це не кажучи про величезну кількість одиниць випущеної продукції, що передають в систему інформацію про свій стан і режимах своєї експлуатації. Як наслідок, автоматизовані багато функцій, які раніше виконувалися цілими відділами; при цьому значно підвищилася їх ефективність.

Конкуренція: менеджмент на заміну продукції

Екс-міністр економіки і нинішній президент “Сбербанку Росії” Герман Греф після відвідування Стенфорда і Кремнієвої долини в США, на зустрічі російських лідерів поділився своїми враженнями: “Ми про все це знали. Але після того, як я побачив на власні очі, у мене шок ! Два найголовніших виведення, які я виніс. У світі вже немає ніякої конкуренції товарів, продуктів і послуг. В той же час є конкуренція моделей (систем. – П.К.) управління. і це головний висновок … Коли ми говоримо про моделях (системі) управління, про швидкостях їх впровадження … це все відобразити розвивається колосальними темпами. І це другий висновок, який вже стає зримим “.

На своїх зборах в Ханчжоу (Китай, вересень 2016 г.) “велика двадцятка” (G20), обговорюючи свої плани на майбутнє, прийняла Меморандум, в якому, зокрема, привернула увагу до важливості системного управління: “Ми підтримуємо ефективне виконання Принципів” Групи двадцяти “і ОЕСР з корпоративного управління і очікуємо перегляду методології оцінки … доповненого експертним оглядом СФС щодо практик корпоративного управління”.

З огляду на значну роль систем управління в забезпеченні конкурентоспроможності в умовах глобального насиченого ринку, доцільно розглянути світові тенденції в цьому напрямку. У міру розвитку суспільства (цивілізації) і накопичення методичного та практичного досвіду розвивалися і організаційні відносини, змінювалися акценти в частині їх пріоритетності.

На першому етапі розвитку (1-й рівень зрілості суспільства) основна увага приділяється продукції, а точніше, питань безпеки продукції (послуг). Для вирішення проблеми застосовуються засоби технічного регулювання, обов’язкові для всіх суб’єктів товарно-грошових відносин.

На другому етапі (2-й рівень зрілості) основним об’єктом уваги залишається та сама продукція, але акцент переноситься вже на якість, тобто її споживчі властивості. Тут нормативної основою є стандарти, які носять добровільний характер. При цьому організації, що приділяють адекватну увагу якості продукції, керуючись вимогами стандартів, забезпечують і безпеку своєї продукції.

На третьому етапі (3-й рівень зрілості) значну увагу починають приділяти вже організаціям, удосконалення їх локальних цільових систем менеджменту, перш за все менеджменту якості, на підставі вимог стандартів на ці системи.

Нові парадигми конкурентоспроможності

У світі в умовах глобального насиченого ринку і поширення наслідків четвертої промислової революції відбувається переосмислення поведінки лідерів і персоналу підприємств (організацій) з позицій збереження їх конкурентоспроможності. Про це свідчить і щорічний Форум EFQM, що відбувся в Мілані в серпні 2016 Основним лейтмотивом виступів лідерів найбільш успішних європейських організацій було наступне:

  • операційного досконалості, якісного виконання процесів, стабільного виробництва якісної продукції вже недостатньо для стійкого успіху;
  • ISO 9001, кайдзен, бережливе виробництво і т.п. стали загальновідомими; їх наявність є вже недостатньою умовою для успіху на глобальному насиченому ринку;
  • вже недостатньо тільки виконувати вимоги зацікавлених сторін. На питання “Що слід робити?” на форумі були дані наступні відповіді:
  • прагнути не тільки задовольняти вимоги споживачів, але і викликати їх захоплення;
  • не тільки залучати персонал до вдосконалення, а й бути для нього джерелом щастя і гордості;
  • не тільки займатися корпоративною соціальною відповідальністю, а й активно будувати майбутнє, в якому організація могла б стійко розвиватися;
  • не тільки будувати гнучкі системи управління, але і визнати неминучість непередбачених змін і будувати системи, стійкі до них.

Декларування подібних принципів в умовах приземленою вітчизняної дійсності може багатьом видатися щонайменше занадто ідеалістичним. Але це насправді сьогоднішня дійсність, вже давно постукали і в наш “будинок”.

А в цей час в Україні

Учасники Науково-практичної конференції на тему: “Україна прокладає шлях в ЄС: як досягти конкурентоспроможності підприємств і економіки”, відбулася 9 листопада 2016 року на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, заслухавши та обговоривши доповіді, відзначили наступне:

  • стан економіки України вкрай незадовільно і продовжує погіршуватися;
    ситуація загострюється тим, що при сучасному розвитку світової науки і технологій звичайна для нас конкуренція товарів (послуг) втрачає свою вагу, в той же час все більш жорсткою стає конкуренція моделей і систем управління (менеджменту). Набирає чинності 4-я промислова революція, яка для української економіки може мати згубні наслідки;
  • українські ділові кола в недостатній мірі відповідають вимогам глобального насиченого ринку. Їх ділова культура, зокрема ділову досконалість, сформований в роки тотального дефіциту (і спотворене 25-річним періодом перерозподілу ресурсів), істотно відстає від тієї, що властива розвиненим країнам;
  • через помилкових рішень в сфері якості, ділової досконалості і конкурентоспроможності, закріплених в ряді державних нормативних документів (перш за все в Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції), український бізнес і суспільство в цілому дезорієнтовані. Це знайшло відображення і в навчальних програмах вузів, що призвело до тотальної недостатньо досконалої підготовки фахівців з менеджменту;
  • уряд, орієнтований в основному на продукцію і на зовнішню допомогу, організовує в країні певну боротьбу з корупцією, дерегуляцію бізнесу, гармонізацію вітчизняних регламентів і стандартів з європейськими нормами, але при цьому не приділяє увагу виправленню зазначеної вище ситуації в частині якості та ділової досконалості і не сприяє вітчизняним підприємцям в удосконаленні на основі сучасних підходів і кращих практик в сфері системного менеджменту;
  • якість державного управління в країні знаходиться на низькому рівні і не сприяє розвитку конкурентоспроможної економіки і значного поліпшення життя громадян України і т.п. Необхідно зрозуміти, що українському бізнесу, якщо він не буде знати, що і як треба робити для забезпечення конкурентоспроможності на глобальному насиченому ринку, та ще й в умовах кардинальних змін, самі по собі не допоможуть ніякі інвестиції, кредити і навіть створення сприятливого середовища. Відомо, що держави, які пропагували в підприємницьких колах найсучасніший промисловий і управлінський досвід, перемогли в світовій конкурентній боротьбі. У цих державах органи влади надзвичайно високу увагу приділяли узагальнення кращих підходів і практик в частині організації і управління підприємствами, навчання цим підходам і практикам своїх підприємців. Особливо важливим це ставало для урядів цих країн в період промислової трансформації. Разом з тим влада України, зациклилися на продукції, регламенти та стандарти, взагалі практично не займається діловим досконалістю підприємств, від якого в кінцевому рахунку залежить ефективність вітчизняної економіки.

Що робити?

З огляду на фундаментальне значення, складність і системність зазначеної проблеми для забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств і економіки в умовах глобального насиченого ринку і беручи до уваги швидке поширення наслідків 4-й промислової революції, існує потреба звернутися безпосередньо до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради України з рекомендацією:

  • якомога швидше зробити підвищення ділової досконалості пріоритетом в роботі і особисто ініціювати невідкладне вжиття заходів, спрямованих на суттєве поліпшення якості державного управління, зокрема із застосуванням напрацювань в частині системного менеджменту і відповідної доопрацюванням Стратегії реформування державного управління;
  • анулювати розпорядження Кабінету міністрів України від 17 серпня 2002 р №447 “Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)” і доручити відповідним органам виконавчої влади: а) розробити і прийняти концепцію державної політики в сфері системного менеджменту, передбачивши активне сприяння з боку влади вітчизняним підприємствам в удосконаленні на основі сучасних підходів і кращих практик; б) розробити і прийняти концепцію державної політики в сфері якості продукції (робіт, послуг), включивши в неї такі напрямки діяльності, як стандартизація, технічне регулювання, метрологічне забезпечення, ринковий нагляд і т.п .;
  • доручити Міносвіти забезпечити усунення перекосів в підготовці фахівців за якістю і системного менеджменту і сприяти широкої перепідготовки персоналу (насамперед керівників держави найвищого рівня);
  • передбачити проведення аналізу і відповідне доопрацювання Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” з урахуванням необхідності значно вдосконалити діяльність як суб’єктів підприємництва, так і державних установ;
  • доручити відповідним органам влади в найкоротші терміни організувати в 2-3 регіонах України пілотні проекти з підвищення конкурентоспроможності економік і поліпшення життя громадян на основі сприяння розвитку руху за ділову досконалість їх підприємств і організацій.

Резюме

Заради збереження своєї незалежності Україна може розраховувати тільки на один вибір: стати сильною, змінивши свою ділову культуру, сконцентрувавшись на досконало, як свого часу це зробили Японія, Німеччина і ряд інших розвинених країн. Цьому може сприяти впровадження формули: “Чим досконаліша організація, тим комфортніше їй в державі”, яка повинна стати єдиною для всіх суб’єктів українського ділового світу.

Петро Калита, “Дзеркало тижня”

Статьи

29.06.2018

У 2017 р. загальний ринок віртуального робочого місця  був оцінений у 4982,4 млн. доларів. Проте, очікується, що до 2023 року він становитиме 8957,4 млн. (читать далее)

21.06.2018

Нове дослідження, проведене компанією HTF MI під назвою “Інтерактивний експертний звіт про дослідження ринку кіосків у Китаї” за 2018 рік містить поглиблену оцінку Інтерактивного (читать далее)